Сьогодні 20.11.2024 в ліцеї було проведено викладачами історії виховний захід до дня пам’яті Голодомору. Щороку в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932–1933 років. Пам’ять загиблих не просто від голоду внаслідок неврожаю, природного лиха, а жертв цілеспрямованого сталінського геноциду українців.
У цьому та наступному роках минає дев’ять десятиліть від цього злочину. Проте у світі Голодомор досі одностайно не визнаний геноцидом. Немає жодної резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка б чітко й аргументовано засудила радянський тоталітарний режим на рівні з нацизмом.
Цього року українці вшановуватимуть пам’ять жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни з Росією. Війни, яка знову супроводжується геноцидними практиками, – російський режим уже не приховує мети знищити українську ідентичність.
Понад те – Москва знову використовує їжу як зброю. Цього разу, щоб тиснути на міжнародну спільноту.
Злочини й трагедії, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: чесна пам’ять надзвичайно важлива. Ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені, а жертви – справедливо пошановані. Інакше непокаране зло повертатиметься знову і знову.
Як і нинішня війна Росії проти України, геноцид на початку 1930-х років став відповіддю Москви на прагнення українців бути господарями на своїй землі. Україна з її ресурсами була конче необхідна сталінському режиму як упокорена частина імперії.
Страшний урок історії для українців полягає в тому, що втрачаючи власну державу, ми стаємо беззахисними перед злочином геноциду. Тому сьогодні, коли режим у Росії, який є спадкоємцем і сталінського тоталітаризму, прагне знищити нашу державу, ми так відчайдушно боремося за неї. Бо знаємо, що поставлено на карту і що слідує за втратою державності. Понад те – бачимо, як російські окупанти вдаються до геноцидних методів на тих українських територіях, які їм вдалося тимчасово захопити.
Запобіжником від повторення злочинів може бути лише справді чесна пам’ять і засудження та покарання усіх без винятку винуватців у злочинах проти людства. Визнання Голодомору геноцидом і засудження радянського тоталітаризму – неминучий крок на цьому шляху.
